станок

Станок, -нка

м.

1) ум. отъ стан. Чуб. VII. 426.

2) Рама или подставка на колесахъ подъ большимъ сундукомъ. Вас. 150.

3) Половина плахти (изъ двухъ полотнищъ). Вас. 169. ум. стано́чок.

Значення в інших словниках

1. станок — стано́к 1 іменник чоловічого роду від: стан — торс стано́к 2 іменник чоловічого роду пристрій; підставка  Орфографічний словник української мови
2. станок — Верстат  Словник чужослів Павло Штепа
3. станок — СТАНО́К¹, нка́, ч. 1. Зменш.-пестл. до стан¹ 1. Як стеблиночку, тонку та високу, обгорнуло сиве та шнурком мережане сукно стрункий її станок (С. Васильченко); Дівки чорноокі заводять танок, Світло червонить гнучкий їх станок (з народної пісні). 2. заст.  Словник української мови у 20 томах
4. станок — Нка, ч., комп. Комп'ютер. Щось мій станок гадючить: треба адміністратора викликати.  Словник сучасного українського сленгу
5. станок — I -нка, ч. 1》 Зменш.-пестл. до стан I 1). 2》 заст. Те саме, що станик 1). 3》 заст. Половина плахти. II -нка, ч. 1》 військ. Металева основа, на якій укріплюється гармата, кулемет і розміщуються прицільні, поворотні і т. ін. механізми. Кулеметний станок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. станок — КО́ФТА (короткий жіночий одяг), БЛУ́ЗКА, КОФТИ́НА розм., СТА́НИК (СТАНО́К) розм. У двір заходить вродлива молодичка в грубошерстій жовтій кофті (Є. Гуцало); Не надишусь я тобою, як зорю, не розлюблю, і до блузки голубої я троянду приколю (В.  Словник синонімів української мови
7. станок — СТАНО́К¹, нка́, ч. 1. Зменш.-пестл. до стан¹ 1. Як стеблиночку, тонку та високу, обгорнуло сиве та шнурком мережане сукно стрункий її станок (Вас., І, 1959, 241); Дівки чорноокі заводять танок, Світло червонить гнучкий їх станок (Пісні та романси..  Словник української мови в 11 томах