станя

Станя, -ні

ж. = стайня. Пішов до стані, так не добере собі коня. ЗОЮР. I. 125. Ой є в мене три коні на стані. Грин. III. 234. ум. станенька. Мет. 287. Станечка.

Значення в інших словниках

1. станя — ста́ня іменник жіночого роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. станя — СТА́НЯ, і, ж., діал. Стайня. Вже заіржали коні в станях (І. Нечуй-Левицький); Пішов Петро у станю, а на стані вже панотцевого коня й немає (П. Куліш).  Словник української мови у 20 томах
3. станя — -і, ж., діал. Стайня.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. станя — СТА́ЙНЯ (спеціальне приміщення, де тримають коней), КОНЮ́ШНЯ, СТАДНИ́ЦЯ заст., СТАНИ́ЦЯ діал., СТА́НЯ діал.; ЛОША́ТНИК (приміщення для лошат). В теплій стайні коні жваво хрумали сіно (С.  Словник синонімів української мови
5. станя — Ста́ня, -ні; ста́ні, стань; див. ста́йня  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. станя — СТА́НЯ, і, ж., діал. Стайня. Вже заіржали коні в станях (Н.-Лев., VII, 1966, 154); Пішов Петро у станю, а на стані вже панотцевого коня й немає (П. Куліш, Вибр., 1969, 129).  Словник української мови в 11 томах