Словник української мови Грінченка

старчота

Старчо́та, -ти

ж. соб. Нищіе. І наша темна старчота, ради тієї ледащиці горілки, бренчишь їм на кобзах усячину. К. ЧР. 32.

Словник української мови Грінченка