стеблинка

Стеблина, -ни

ж. Одинъ стебель. ум. стеблинка, стебли́ночка.

Значення в інших словниках

1. стеблинка — стебли́нка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. стеблинка — див. стебло  Словник синонімів Вусика
3. стеблинка — СТЕБЛИ́НКА, СТЕБЕЛИ́НКА, и, ж. Зменш. до стебли́на, стебели́на. Жито, мов золото. Колосся, наче праники, аж похилилося під вагою зерна та перлових крапель роси, що позвисали з кождої стебелинки (І. Франко); Тепер ми їхали вже знаною дорогою.  Словник української мови у 20 томах
4. стеблинка — стебелинка, -и, ж. Зменш. до стеблина, стебелина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. стеблинка — СТЕБЛИ́НКА, СТЕБЕЛИ́НКА, и, ж. Зменш. до стебли́на, стебели́на. Жито, мов золото. Колосся, наче праники, аж похилилося під вагою зерна та перлових крапель роси, що позвисали з кождої стебелинки (Фр., І, 1955, 57); Тепер ми їхали вже знаною дорогою.  Словник української мови в 11 томах