стеблинка
Стеблина, -ни
ж. Одинъ стебель. ум. стеблинка, стебли́ночка.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стеблинка — стебли́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- стеблинка — див. стебло Словник синонімів Вусика
- стеблинка — СТЕБЛИ́НКА, СТЕБЕЛИ́НКА, и, ж. Зменш. до стебли́на, стебели́на. Жито, мов золото. Колосся, наче праники, аж похилилося під вагою зерна та перлових крапель роси, що позвисали з кождої стебелинки (І. Франко); Тепер ми їхали вже знаною дорогою. Словник української мови у 20 томах
- стеблинка — стебелинка, -и, ж. Зменш. до стеблина, стебелина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стеблинка — СТЕБЛИ́НКА, СТЕБЕЛИ́НКА, и, ж. Зменш. до стебли́на, стебели́на. Жито, мов золото. Колосся, наче праники, аж похилилося під вагою зерна та перлових крапель роси, що позвисали з кождої стебелинки (Фр., І, 1955, 57); Тепер ми їхали вже знаною дорогою. Словник української мови в 11 томах