1. Словник української мови в 11 томах

стеблинка

СТЕБЛИ́НКА, СТЕБЕЛИ́НКА, и, ж. Зменш. до стебли́на, стебели́на.

Жито, мов золото. Колосся, наче праники, аж похилилося під вагою зерна та перлових крапель роси, що позвисали з кождої стебелинки (Фр., І, 1955, 57);

Тепер ми їхали вже знаною дорогою. Ось остання лисина безформного плеса, що по нім де-не-де сиротливо стирчали хирляві тоненькі стеблинки осоки (Досв., Вибр., 1959, 435);

Тамарі прикро було слухати, коли він казав, що вона схожа на стеблинку (Хижняк, Тамара, 1959, 6);

Гарячий вітер котить рудим полем хмари куряви, ніде жодної стеблинки, жодного зеленого деревця… (Збан., Сеспель, 1961, 100).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стеблинка — стебли́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. стеблинка — див. стебло Словник синонімів Вусика
  3. стеблинка — СТЕБЛИ́НКА, СТЕБЕЛИ́НКА, и, ж. Зменш. до стебли́на, стебели́на. Жито, мов золото. Колосся, наче праники, аж похилилося під вагою зерна та перлових крапель роси, що позвисали з кождої стебелинки (І. Франко); Тепер ми їхали вже знаною дорогою. Словник української мови у 20 томах
  4. стеблинка — стебелинка, -и, ж. Зменш. до стеблина, стебелина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. стеблинка — Стеблина, -ни ж. Одинъ стебель. ум. стеблинка, стебли́ночка. Словник української мови Грінченка