1. Словник української мови Грінченка

стебка

Стебка, -ки

ж. Кладовая (отапливаемая зимой). Полѣсье, Кіевск. г. Левч. 57. ум. сте́бочка.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стебка — див. прибудова Словник синонімів Вусика
  2. стебка — -и, ж., діал. Комора, опалювана взимку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стебка — (ст.слов.) Наземна зрубна кліть, яка мала вогнище. Однокамерна, часто слугувала житлом, в районах Українського Полісся використовувалась для зберігання овочів. Від старослов'янських назв "істьба", "істопка" та даного терміна походить російське "ізба". Архітектура і монументальне мистецтво