стебка
сте́бка
-и, ж., діал.
Комора, опалювана взимку.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стебка — див. прибудова Словник синонімів Вусика
- стебка — (ст.слов.) Наземна зрубна кліть, яка мала вогнище. Однокамерна, часто слугувала житлом, в районах Українського Полісся використовувалась для зберігання овочів. Від старослов'янських назв "істьба", "істопка" та даного терміна походить російське "ізба". Архітектура і монументальне мистецтво
- стебка — Стебка, -ки ж. Кладовая (отапливаемая зимой). Полѣсье, Кіевск. г. Левч. 57. ум. сте́бочка. Словник української мови Грінченка