1. Архітектура і монументальне мистецтво

стебка

(ст.слов.)

Наземна зрубна кліть, яка мала вогнище. Однокамерна, часто слугувала житлом, в районах Українського Полісся використовувалась для зберігання овочів. Від старослов'янських назв "істьба", "істопка" та даного терміна походить російське "ізба".

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стебка — див. прибудова Словник синонімів Вусика
  2. стебка — -и, ж., діал. Комора, опалювана взимку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стебка — Стебка, -ки ж. Кладовая (отапливаемая зимой). Полѣсье, Кіевск. г. Левч. 57. ум. сте́бочка. Словник української мови Грінченка