1. Словник української мови Грінченка

стеблистий

Стеблистий, -а, -е

Съ большимъ стеблемъ. Грин. III. 82. Широке поле, жито густеє, коренистеє, стеблистеє. Чуб. III. 365.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стеблистий — стебли́стий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. стеблистий — СТЕБЛИ́СТИЙ, а, е. Який має багато стеблин або з міцним грубим стеблом. Широке поле, жито густеє, Коренистеє, стеблистеє (П. Чубинський); Донбас відомий, як багатющий хліборобський край, де ростуть .. золоті соняшники і стеблиста кукурудза (І. Цюпа). Словник української мови у 20 томах
  3. стеблистий — -а, -е. Який має багато стеблин або з міцним грубим стеблом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стеблистий — Стебли́стий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. стеблистий — СТЕБЛИ́СТИЙ, а, е. Який має багато стеблин або з міцним грубим стеблом. Широке поле, жито густеє, Коренистеє, стеблистеє (Чуб., III, 1872, 385); Донбас відомий, як багатющий хліборобський край, де ростуть.. золоті соняшники і стеблиста кукурудза (Цюпа, Україна.., 1960, 185). Словник української мови в 11 томах