1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

стеблистий

Стебли́стий, -та, -те

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стеблистий — стебли́стий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. стеблистий — СТЕБЛИ́СТИЙ, а, е. Який має багато стеблин або з міцним грубим стеблом. Широке поле, жито густеє, Коренистеє, стеблистеє (П. Чубинський); Донбас відомий, як багатющий хліборобський край, де ростуть .. золоті соняшники і стеблиста кукурудза (І. Цюпа). Словник української мови у 20 томах
  3. стеблистий — -а, -е. Який має багато стеблин або з міцним грубим стеблом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стеблистий — СТЕБЛИ́СТИЙ, а, е. Який має багато стеблин або з міцним грубим стеблом. Широке поле, жито густеє, Коренистеє, стеблистеє (Чуб., III, 1872, 385); Донбас відомий, як багатющий хліборобський край, де ростуть.. золоті соняшники і стеблиста кукурудза (Цюпа, Україна.., 1960, 185). Словник української мови в 11 томах
  5. стеблистий — Стеблистий, -а, -е Съ большимъ стеблемъ. Грин. III. 82. Широке поле, жито густеє, коренистеє, стеблистеє. Чуб. III. 365. Словник української мови Грінченка