Степовий —
Степови́й прізвище
Орфографічний словник української мови
степовий —
[стеиповий] м. (на) -вому/-поув'ім, мн. -поув'і
Орфоепічний словник української мови
степовий —
СТЕПОВИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до степ. Сонце вже заходило, і надворі стояла важка і суха духота, яка буває в степових місцях (І. Нечуй-Левицький); Страшенна монгольська орда з далекої степової Азії налетіла на нашу країну (І.
Словник української мови у 20 томах
степовий —
-а, -е. 1》 Прикм. до степ. || Який міститься, розташований у степу. || Який живе, водиться або росте в степу. || Виведений в степу (про свійських тварин). || Який буває в степу, характерний для степу.
Великий тлумачний словник сучасної мови
Степовий —
(Якименко) Яків Степанович, 1883-1921, укр. композитор, громадський діяч; навчався у Петербурзькій консерваторії у Римського-Корсакова; працював у Київській консерваторії, 1917-21 керував художніми колективами; вокальні цикли Барвінки, Пісні настрою, фортепіанна соната, Фантазія, мініатюри.
Універсальний словник-енциклопедія
степовий —
СТЕПОВИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до степ. Сонце вже заходило, і надворі стояла важка і суха духота, яка буває в степових місцях (Н.-Лев., VI, 1966, 89); Страшенна монгольська орда з далекої степової Азії налетіла на нашу країну (Фр.
Словник української мови в 11 томах