стичка

Сти́чка, -ки

ж. Случай. Ні, зо мною стичка та (що вузди вкрадено) сталась уперед, а послі вже й у попа. Екатер. у. (Залюб.).

Значення в інших словниках

1. стичка — моск. сутичка  Словник чужослів Павло Штепа
2. стичка — -и, ж., діал. Випадок, пригода.  Великий тлумачний словник сучасної мови