стоколос

Стоколос, -су

м. стоколо́са, -си, ж. раст. a) Bromus mollis L. ЗЮЗО. І. 114. б) Bromus squarrosus L. Анн. 71. в) Bromus secalinus L. Вх. Пч. І. 9. Анн. 71.

Значення в інших словниках

1. стоколос — сто́колос іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. стоколос — СТО́КОЛОС, у, ч. Кормова трава чи бур'ян родини злакових. Мотузиха .. вибирала з снопів пшениці колоски жита, кукіль та стоколос (І. Нечуй-Левицький); Стоколос житній. Це озимий бур'ян з родини злакових (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. стоколос — -у, ч. Кормова трава чи бур'ян родини злакових.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. стоколос — Одно- або багаторічна трав'яниста рослина родини злакових; цінна кормова рослина с. безостий.  Універсальний словник-енциклопедія
5. стоколос — СТО́КОЛОС, у, ч. (Bromus L.). Кормова трава чи бур’ян родини злакових. Мотузиха.. вибирала з снопів пшениці колоски жита, кукіль та стоколос (Н.-Лев., IV, 1956, 204); Колгосп імені Шевченка.. одержує високі врожаї насіння стоколосу безостого (Соц. твар.  Словник української мови в 11 томах