стоколос
СТО́КОЛОС, у, ч. (Bromus L.). Кормова трава чи бур’ян родини злакових.
Мотузиха.. вибирала з снопів пшениці колоски жита, кукіль та стоколос (Н.-Лев., IV, 1956, 204);
Колгосп імені Шевченка.. одержує високі врожаї насіння стоколосу безостого (Соц. твар., 2, 1956, 28);
Стоколос житній. Це озимий бур’ян з родини злакових (Бур’яни.., 1957, 49).
Словник української мови (СУМ-11)