Словник української мови Грінченка

сторчити

Сторчи́ти, -чу́, -чи́ш

гл. Ставить ребромъ, стоймя. Сторчить скибу плуг. см. сторчувати, сторцювати.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. сторчити — -чу, -чиш і сторчувати, -ую, -уєш, недок., перех., діал. Ставити сторч.  Великий тлумачний словник сучасної мови