страмний

Страмний, -а, -е

Неприличный, стыдный, срамной. Та й дочитались же до такого страмного. О. 1862. VI. 42.

Значення в інших словниках

1. страмний — З тягарем, вантажений [I]  Словник з творів Івана Франка
2. страмний — страмни́й прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
3. страмний — див. нахабний  Словник синонімів Вусика
4. страмний — СТРАМНИ́Й, а́, е́, розм. Який не почуває сорому, не соромиться; безсоромний. Страмний чоловік; // Який виходить за межі загальноприйнятих моральних норм; непристойний, сороміцький.  Словник української мови у 20 томах
5. страмний — -а, -е, розм. Який не почуває сорому, не соромиться; безсоромний. Страмний чоловік. || Який виходить за межі загальноприйнятих моральних норм; непристойний, сороміцький. Страмні слова. Страмні губи анат. — зовнішня частина піхви.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. страмний — БЕЗСОРО́МНИЙ (який не почуває сорому, не соромиться за свої аморальні, непристойні вчинки), БЕЗСТИ́ДНИЙ заст., розм. рідше, БЕЗЛИ́ЧНИЙ діал.; СОРОМІ́ТНИЙ, СТИДКИ́Й розм., СТРАМНИ́Й розм., СТРАМНЮ́ЧИЙ підсил. розм. (перев. у знач.  Словник синонімів української мови
7. страмний — СТРАМНИ́Й, а́, е́, розм. Який не почуває сорому, не соромиться; безсоромний. Страмний чоловік; // Який виходить за межі загальноприйнятих моральних норм; непристойний, сороміцький.  Словник української мови в 11 томах