стрельнути — Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

стрельнути — стре́льнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
стрельнути — СТРЕ́ЛЬНУ́ТИ, ну, неш і СТРІЛЬНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. Однокр. до стріля́ти 1, 3–10. Коли раптом щось – лусь! Стрельнув хтось з рушниці. Так по селу і покотилось (М. Коцюбинський); Круглов взяв зброю з рук Федора, ліг і стрельнув (І. Словник української мови у 20 томах
стрельнути — (-ну, -неш) док., що; жрм. Те саме, що стрільнути. <...> напомаджена піпетка з несформованою груддю / що тільки-но стрельнула в мене цигарку (В. Цибулько, Піраміда). Словник жарґонної лексики української мови
стрельнути — -ну, -неш і стрільнути, -ну, -неш, док. 1》 Однокр. до стріляти (у 1, 3-10 знач.). Стрельнути оком на кого, в кого — а) кинути короткий швидкий погляд; позирнути; б) кокетливо поглянути на кого-небудь. 2》 розм. Раптово виникнути, з'явитися (про думку, намір і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
стрельнути — стріля́ти (стри́гти) / стре́льнути (стригну́ти) очи́ма (о́ком, рідше по́глядом) на кого, в кого, по кому і без додатка. 1. Поглядати на кого-, що-небудь, виражаючи певні почуття, емоції. Фразеологічний словник української мови
стрельнути — ВИНИКА́ТИ (починати існувати, набувати реальності; у голові, в серці — про думки, почуття), ПОВСТАВА́ТИ (ПОСТАВА́ТИ), СТАВА́ТИ, З'ЯВЛЯ́ТИСЯ, ПОЯВЛЯ́ТИСЯ, УТВО́РЮВАТИСЯ, СТВО́РЮВАТИСЯ, ВИТВО́РЮВАТИСЯ, ЗДІЙМА́ТИСЯ, ЗАРО́ДЖУВАТИСЯ, БРА́ТИСЯ... Словник синонімів української мови
стрельнути — Стре́льнути, -ну, -неш і стрільну́ти, -ну́, -не́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
стрельнути — СТРЕ́ЛЬНУТИ, ну, неш і СТРІЛЬНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. Однокр. до стріля́ти (у 1, 3-10 знач.). Коли раптом щось — лусь! Стрельнув хтось з рушниці. Так по селу і покотилось (Коцюб. Словник української мови в 11 томах