стригти

Стри́гти, -жу́, -же́ш

гл.

1) Стричь. До Миколи ніколи не сій гречки, не стрижи овечки. Ном. № 452.

2) Бить. Всіх за все по спині стриг. Котл. Ен. VI. 17.

3) кінь стриже вухами. Конь прядетъ ушами.

4) — зуби на ко́го. Острить на того зубы. Рк. Левиц.

5) — куди. Направляться къ чему; намекать на что. Он куди його тягне. он куди він стриже. Мир. Пов. II. 62. Христя знає, куди се Грицько стриже, та мовчить. Мир. Пов. І. 119.

Значення в інших словниках

1. стригти — стри́гти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. стригти — (волос) підстригати, об-, зрізувати, під-; (траву) тяти, стинати; (оком) стріляти; (вухом) водити; (словами) п. брити; (куди, в бесіді) гнути.  Словник синонімів Караванського
3. стригти — див. різати  Словник синонімів Вусика
4. стригти — СТРИ́ГТИ, стрижу́, стриже́ш; мин. ч. стриг, ла, ло; недок. 1. кого, що і без дод. Ножицями, машинкою і т. ін. зрізувати, підрізувати (волосся, шерсть і т. ін.).  Словник української мови у 20 томах
5. стригти — До Миколи не сій гречки і не стрижи овечки. Господарський досвід. До св. Миколи, 22 мая, не сіяти гречки, бо може змерзнути, а обстрижена вівця може тоже перестудитися і згинути. Один стриже, другий голить, а третій ся Богу молить.  Приповідки або українсько-народня філософія
6. стригти — стрижу, стрижеш; мин. ч. стриг, -ла, -ло; недок. 1》 перех. і без додатка. Ножицями, машинкою і т. ін. зрізувати, підрізувати (волосся, шерсть і т. ін.). || Зрізувати або підрізувати кому-небудь чи на чомусь волосся, шерсть і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. стригти — гла́дити (стри́гти) про́ти ше́рсті кого і без додатка. Не погоджуватися з ким-небудь, перечити комусь. Це все він стриже проти шерсті (Укр.. присл..). стри́гти (всіх) під одну́ гребі́нку (гребіне́ць). Однаково оцінювати всіх або багатьох.  Фразеологічний словник української мови
8. стригти — БИ́ТИ кого (завдавати ударів, побоїв кому-небудь), ПОБИВА́ТИ розм. рідше, МІ́РЯТИ кого, перев. чим, розм., ПИСА́ТИ перев. у що, по чому, розм., ПО́ШТУВАТИ кого, перев. чим, розм., ПРИГОЩА́ТИ (ПРИГО́ЩУВАТИ) кого, перев. чим, розм., ЧАСТУВА́ТИ кого, перев.  Словник синонімів української мови
9. стригти — Стри́гти, стрижу́, -же́ш, -же́, -жу́ть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. стригти — СТРИ́ГТИ, стрижу́, стриже́ш; мин. ч. стриг, ла, ло; недок. 1. перех. і без додатка. Ножицями, машинкою і т. ін. зрізувати, підрізувати (волосся, шерсть і т. ін.). Шерсть стрижуть і шкуру деруть (Укр.. присл..  Словник української мови в 11 томах