Значення в інших словниках
-
стригти —
стри́гти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
стригти —
(волос) підстригати, об-, зрізувати, під-; (траву) тяти, стинати; (оком) стріляти; (вухом) водити; (словами) п. брити; (куди, в бесіді) гнути.
Словник синонімів Караванського
-
стригти —
СТРИ́ГТИ, стрижу́, стриже́ш; мин. ч. стриг, ла, ло; недок. 1. кого, що і без дод. Ножицями, машинкою і т. ін. зрізувати, підрізувати (волосся, шерсть і т. ін.).
Словник української мови у 20 томах
-
стригти —
До Миколи не сій гречки і не стрижи овечки. Господарський досвід. До св. Миколи, 22 мая, не сіяти гречки, бо може змерзнути, а обстрижена вівця може тоже перестудитися і згинути. Один стриже, другий голить, а третій ся Богу молить.
Приповідки або українсько-народня філософія
-
стригти —
стрижу, стрижеш; мин. ч. стриг, -ла, -ло; недок. 1》 перех. і без додатка. Ножицями, машинкою і т. ін. зрізувати, підрізувати (волосся, шерсть і т. ін.). || Зрізувати або підрізувати кому-небудь чи на чомусь волосся, шерсть і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
стригти —
гла́дити (стри́гти) про́ти ше́рсті кого і без додатка. Не погоджуватися з ким-небудь, перечити комусь. Це все він стриже проти шерсті (Укр.. присл..). стри́гти (всіх) під одну́ гребі́нку (гребіне́ць). Однаково оцінювати всіх або багатьох.
Фразеологічний словник української мови
-
стригти —
БИ́ТИ кого (завдавати ударів, побоїв кому-небудь), ПОБИВА́ТИ розм. рідше, МІ́РЯТИ кого, перев. чим, розм., ПИСА́ТИ перев. у що, по чому, розм., ПО́ШТУВАТИ кого, перев. чим, розм., ПРИГОЩА́ТИ (ПРИГО́ЩУВАТИ) кого, перев. чим, розм., ЧАСТУВА́ТИ кого, перев.
Словник синонімів української мови
-
стригти —
Стри́гти, стрижу́, -же́ш, -же́, -жу́ть
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
стригти —
СТРИ́ГТИ, стрижу́, стриже́ш; мин. ч. стриг, ла, ло; недок. 1. перех. і без додатка. Ножицями, машинкою і т. ін. зрізувати, підрізувати (волосся, шерсть і т. ін.). Шерсть стрижуть і шкуру деруть (Укр.. присл..
Словник української мови в 11 томах
-
стригти —
Стри́гти, -жу́, -же́ш гл. 1) Стричь. До Миколи ніколи не сій гречки, не стрижи овечки. Ном. № 452. 2) Бить. Всіх за все по спині стриг. Котл. Ен. VI. 17. 3) кінь стриже вухами. Конь прядетъ ушами. 4) — зуби на ко́го. Острить на того зубы. Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка