стрівати

Стріва́ти, -ва́ю, -єш

сов. в. стрінути, стріти, стріну, -неш, гл. Встрѣчать, встрѣтить. Як вовк: що стрів, те ззів. Ном. № 4849.

Значення в інших словниках

1. стрівати — стріва́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. стрівати — СТРІВА́ТИ див. стріча́ти.  Словник української мови у 20 томах
3. стрівати — див. стрічати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. стрівати — ЗУСТРІ́НУТИ кого (ідучи чи пройшовши куди-небудь, зійтися з кимось, помітити когось), ЗУСТРІ́ТИ, ЗУСТРІ́НУТИСЯ з ким, ЗУСТРІ́ТИСЯ з ким, ПОБА́ЧИТИ, ПОБА́ЧИТИСЯ з ким, СТРІ́НУТИ розм., СТРІ́ТИ розм., СТРІ́НУТИСЯ з ким, розм., СТРІ́ТИСЯ з ким, розм.  Словник синонімів української мови
5. стрівати — Стріва́ти, -ва́ю, -ва́єш = зустріча́ти  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. стрівати — СТРІВА́ТИ див. стріча́ти.  Словник української мови в 11 томах