Словник української мови Грінченка

стрівка

Стрівка, -ки

(= стрілка) ж.

1) Значекъ, вырѣзанный на ухѣ овцы передъ выгономъ въ полонину. Шух. І. 195.

2) Ловушка для воробьевъ. Вх. Пч. II. 15. см. стрілка.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. стрівка — СТРІ́ВКА, и, ж., діал. Стрілка (у .... знач.).  Словник української мови у 20 томах