стужитися

Стужи́тися, -жу́ся, -жишся

гл. Опечалиться. А хмурна, луні личенько закрила, бо зблідло бідній, бачиш, ся стужила. Федьк. І. 65.

Значення в інших словниках

1. стужитися — стужи́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. стужитися — СТУЖИ́ТИСЯ, стужу́ся, сту́жишся, док., за ким, чим і без дод. Стомитися, змучитися від туги за ким-небудь. – А х, Аглая-Феліцітас! Я просто стужився за вами, за вашим розкішним ім'ям Феліцітас (О.  Словник української мови у 20 томах
3. стужитися — стужуся, стужишся, док., за ким – чим і без додатка. Стомитися, змучитися від туги за ким-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. стужитися — СТУЖИ́ТИСЯ, стужу́ся, сту́жишся, док., за ким — чим і без додатка. Стомитися, змучитися від туги за ким-небудь. — А х, Аглая-Феліцітас! Я просто стужився за вами, за вашим розкішним ім’ям Феліцітас (Коб.  Словник української мови в 11 томах