ступір

Ступір, -ра

м.

1) Толкачъ вмѣстѣ съ рычагомъ въ домашней толчеѣ для толченія проса.

2) = ступа 1. Носиться, як баба з ступіром. О. 1862. X. 34.

Значення в інших словниках

1. ступір — -а, ч. 1》 Товкачик із важелем у хатній ступі для товчення проса. 2》 Ступка (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови