ступір
Ступір, -ра
м.
1) Толкачъ вмѣстѣ съ рычагомъ въ домашней толчеѣ для толченія проса.
2) = ступа 1. Носиться, як баба з ступіром. О. 1862. X. 34.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ступір — -а, ч. 1》 Товкачик із важелем у хатній ступі для товчення проса. 2》 Ступка (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови