1. Словник української мови Грінченка

ступа

Ступа, -пи

ж.

1) Ступка, толчея. Носиться, як дурень з ступою. Ном.

2) — ножана. Ножная толчея. Сим. 139. Тоже: — ножіна. Состоять изъ колоди съ ємою (ямою), на колоду, подъ прямымъ угломъ къ ней, положены концы двухъ параллельныхъ брусковъ — підвалин, противоположные концы которыхъ опираются на ножки — лабки́ и соединены попругою — деревян. перекладиной; рычагъ, клюпач, опирается на вдѣланный въ него вал, лежащій концами на підвалинах; одинъ конецъ клюпача находится подъ попругою, на другомъ у него тяжелый песть — клюпа, обитый листовымъ желѣзомъ — постолом и падающій въ єму; стоящій на рычагѣ работникъ держится за подставку, ручник въ видѣ букви п, опирающейся ножками на підвалини. Шух. І. 162.

3) — походюча, прохідна. Также толчея слѣд. устройства: коло́да съ ямою, выложенной листовымъ желѣзомъ (постолом), по обѣимъ сторонамъ ямы въ колоді два столба (стовпи), соединенныхъ двумя толстыми досками вверху и посреди — правило вишнє и нижнє; стовпи и правила вмѣстѣ называются єрем; надъ ямою въ правилах отверстія, сквозь которыя проходитъ четырехгранный пестъ — макогін, вверху имѣющій утолщеніе — го́лову, а внизу обитымъ желѣзомъ концемъ входящій въ єму; въ пестѣ внизу колышекъ — клюк, къ которому привязанъ шнур, идущій вверхъ, переброшенный черезъ прикрѣпленный къ верхнему правилу блокъ (жєбки) и затѣмъ спускающійся внизъ къ подали, называемой ступатень, укрѣпленной въ підножях съ лабками (ножками); нажатіе ступатня поднимаетъ пестъ. Шух. I. 162. правила наз. еще раме́на. Шух. I. 104.

4) Часть маслобойни. см. олійниця.

5) Толчея въ сукновальнѣ. Вас. 172. Также сама сукновальня. Мик. 481; тоже: ступа сукнєна. Шух. І. 113.

6) Часть ловушки для лисицъ. см. пасть. Шух. І. 236. ум. ступка.

---------------

Ступа, -пи

ж.

1) Шагъ, слѣдъ, стопа. Пішов буцім то в город тихою ступою. Кв. І. 31. Ой ступай же, кониченьку, тихою ступою. Чуб. ступо́ю. Шагомъ. Їде собі ступою. Канев. у.

2) Слѣдъ.

3) вовча ступа. раст. Lycopus cxaltatus. Вх. Пч. І. 11. Вовча ступа пустила широке листя. МВ. І. 140.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ступа — сту́па іменник жіночого роду для товчіння ступа́ іменник жіночого роду крок * Але: дві, три, чотири ступи́ Орфографічний словник української мови
  2. ступа — Хода, з. похід; ФР. крок <н. ступа за ступою>; (- звук людської ходи) кроки; (коня) найтихший хід; Р. слід. Словник синонімів Караванського
  3. ступа — див. дурний Словник синонімів Вусика
  4. ступа — СТУПА́, и́, ж., перев. з означ. Манера ходити, ступати; хода. Довгенько ще сидів наш Тихон.., далі устав, тяжко, від серця здихнув і пішов собі тихою ступою додому (Г. Словник української мови у 20 томах
  5. ступа — І в ступі його не трапиш. Про дуже проворного чоловіка, що уміє викрутитися з біди. Товче воду в ступі. Робить безкорисне діло. У ступі води не втовчеш. З пустої бесіди користи не буде. Такий, що і в ступі не влучиш. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. ступа — И, ж. Голова. Щось ступа зовсім не варить... Словник сучасного українського сленгу
  7. ступа — I ст`упа-и, ж. 1》 Пристрій для лущення та подрібнення різних речовин (зерна, тютюну і т. ін.), неодмінним доповненням якого є товкач. || перен., розм. Про товсту, незграбну, неповоротку людину. 2》 спец. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. ступа — Тип сакральної споруди (переважно буддійської) індійського походження, що виконує функцію релікварію; існує як будівля або вівтар у храмі; с. виглядає по-різному в різних країнах: цейлонська дагоба, китайська пагода, тибетський мчод-ртен. Універсальний словник-енциклопедія
  9. ступа — (і) в сту́пі не влу́чиш (не втовче́ш, не спійма́єш і т.ін.) кого. Хтось дуже хитрий, спритний, вміє вийти з будь-якої складної ситуації і нікому не вдається довести його причетність до чогось, спіймати на чому-небудь. Фразеологічний словник української мови
  10. ступа — СТУ́ПА (пристрій для товчення чогонебудь); КОВГА́НКА (дерев'яна ступка для товчення сала), МУЩИ́Р. Товкти в ступі просо. ХОДА́ (манера ходити), СТУПА́, КРОК, ХІД, ПО́СТУП перев. з означ., ПОХОДА́ розм., ПОХІ́Д розм., ТУПА́ розм., СТУПНЯ́ діал. Словник синонімів української мови
  11. ступа — Сту́па, -пи; сту́пи, ступ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. ступа — СТУ́ПА, и, ж. 1. Пристрій для лущення та подрібнення різних речовин (зерна, тютюну і т. ін.), неодмінним доповненням якого є товкач. Словник української мови в 11 томах
  13. ступа — (санскр.) 1. Надмогильний пам'ятник вождю або царю. 2. Буддійська культова споруда, що спочатку відзначалася монументальністю лаконічних мас і споруджувалася у вигляді ступінчастого підніжжя, на якому здіймалась величезна півсфера... Архітектура і монументальне мистецтво