ступа

I ст`упа-и, ж.

1》 Пристрій для лущення та подрібнення різних речовин (зерна, тютюну і т. ін.), неодмінним доповненням якого є товкач.

|| перен., розм. Про товсту, незграбну, неповоротку людину.

2》 спец. В індійській архітектурі – культова споруда, призначена для зберігання буддійських реліквій або увічнення визначних подій.

II ступ`а-и, ж., перев. з означ.

Манера ходити, ступати; хода.

|| Рух ногою вперед, убік або назад; крок.

|| Звуки від таких рухів.

|| Про спокійну, тиху ходу коня; найповільніший алюр.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ступа — сту́па іменник жіночого роду для товчіння ступа́ іменник жіночого роду крок * Але: дві, три, чотири ступи́ Орфографічний словник української мови
  2. ступа — Хода, з. похід; ФР. крок <н. ступа за ступою>; (- звук людської ходи) кроки; (коня) найтихший хід; Р. слід. Словник синонімів Караванського
  3. ступа — див. дурний Словник синонімів Вусика
  4. ступа — СТУПА́, и́, ж., перев. з означ. Манера ходити, ступати; хода. Довгенько ще сидів наш Тихон.., далі устав, тяжко, від серця здихнув і пішов собі тихою ступою додому (Г. Словник української мови у 20 томах
  5. ступа — І в ступі його не трапиш. Про дуже проворного чоловіка, що уміє викрутитися з біди. Товче воду в ступі. Робить безкорисне діло. У ступі води не втовчеш. З пустої бесіди користи не буде. Такий, що і в ступі не влучиш. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. ступа — И, ж. Голова. Щось ступа зовсім не варить... Словник сучасного українського сленгу
  7. ступа — Тип сакральної споруди (переважно буддійської) індійського походження, що виконує функцію релікварію; існує як будівля або вівтар у храмі; с. виглядає по-різному в різних країнах: цейлонська дагоба, китайська пагода, тибетський мчод-ртен. Універсальний словник-енциклопедія
  8. ступа — (і) в сту́пі не влу́чиш (не втовче́ш, не спійма́єш і т.ін.) кого. Хтось дуже хитрий, спритний, вміє вийти з будь-якої складної ситуації і нікому не вдається довести його причетність до чогось, спіймати на чому-небудь. Фразеологічний словник української мови
  9. ступа — СТУ́ПА (пристрій для товчення чогонебудь); КОВГА́НКА (дерев'яна ступка для товчення сала), МУЩИ́Р. Товкти в ступі просо. ХОДА́ (манера ходити), СТУПА́, КРОК, ХІД, ПО́СТУП перев. з означ., ПОХОДА́ розм., ПОХІ́Д розм., ТУПА́ розм., СТУПНЯ́ діал. Словник синонімів української мови
  10. ступа — Сту́па, -пи; сту́пи, ступ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. ступа — СТУ́ПА, и, ж. 1. Пристрій для лущення та подрібнення різних речовин (зерна, тютюну і т. ін.), неодмінним доповненням якого є товкач. Словник української мови в 11 томах
  12. ступа — (санскр.) 1. Надмогильний пам'ятник вождю або царю. 2. Буддійська культова споруда, що спочатку відзначалася монументальністю лаконічних мас і споруджувалася у вигляді ступінчастого підніжжя, на якому здіймалась величезна півсфера... Архітектура і монументальне мистецтво
  13. ступа — Ступа, -пи ж. 1) Ступка, толчея. Носиться, як дурень з ступою. Ном. 2) — ножана. Ножная толчея. Сим. 139. Тоже: — ножіна. Состоять изъ колоди съ ємою (ямою), на колоду, подъ прямымъ угломъ къ ней, положены концы двухъ параллельныхъ брусковъ — підвалин... Словник української мови Грінченка