1. Словник української мови Грінченка

ступак

Ступак, -ка

м.

1) Конная мельница.

2) Конь, хорошо идущій шагомъ. Чуб. II. 322. Чує Петро, — тупотять коні.... Роспізнає нешвидку ристь двох ступаків. К. ЧР. 150. Два бахмати, гривасті ступаки ішли під ними. К. МБ. XI. 143.

3) Перекладина въ лопатѣ или заступѣ для упора ноги при копаніи. Міусск. окр. ум. ступачо́к. Кінь-ступачок. Чуб. III. 183.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Ступак — Ступа́к прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  2. ступак — див. кінь Словник синонімів Вусика
  3. ступак — СТУПА́К, а́, ч., рідко. 1. розм. Загнутий верхній край лопати чи заступа, в який упираються ногою при копанні. 2. Кінь, що йде доброю ступою. Чує Петро – тупотять коні... Усе ближче, ближче. Розпізнає нешвидку ристь двох ступаків (П. Куліш). 3. розм. Словник української мови у 20 томах
  4. ступак — -а, ч., рідко. 1》 розм. Загнутий верхній край лопати чи заступа, в якого упираються ногою, коли копають. 2》 Кінь, що йде ступою. 3》 розм. Вид грубого взуття. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ступак — I. СЛІД (знак, що залишається від чогось — виїмка, подряпина, пляма і т. ін.), ВІДБИ́ТОК, ПОЗНА́КА, ПРИМ'Я́ТИНА, ПОВОЛО́КА (від протягання чогось); ПО́РУБ рідше (від рубання); СТУПНЯ́, СТУПА́К розм. Словник синонімів української мови
  6. ступак — СТУПА́К, а́, ч., рідко. 1. розм. Загнутий верхній край лопати чи заступа, в який упираються ногою при копанні. 2. Кінь, що йде доброю ступою. Чує Петро — тупотять коні… Усе ближче, ближче. Розпізнає нешвидку ристь двох ступаків (П. Куліш, Вибр. Словник української мови в 11 томах