ступір

сту́пір

-а, ч.

1》 Товкачик із важелем у хатній ступі для товчення проса.

2》 Ступка (у 1 знач.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ступір — Ступір, -ра м. 1) Толкачъ вмѣстѣ съ рычагомъ въ домашней толчеѣ для толченія проса. 2) = ступа 1. Носиться, як баба з ступіром. О. 1862. X. 34. Словник української мови Грінченка