суговірка

Сугово́ра, -ри

ж. Разговоръ. Одпровожали її хто сміхом, хто кивом, суговорою, а хто дивом щирим. МВ. (О. 1862. I. 99). ум. суговірка.

Значення в інших словниках

1. суговірка — -и, ж., діал. Зменш. до суговора.  Великий тлумачний словник сучасної мови