сумежно

Сумежно, суміжно

нар.

1) = суміж. Жили собі суміжно два брати. Грин. І. 299.

2) Взаимно. Бились сумежно. Н. Вол. у.

Значення в інших словниках

1. сумежно — суме́жно прислівник незмінювана словникова одиниця діал.  Орфографічний словник української мови
2. сумежно — див. близько  Словник синонімів Вусика
3. сумежно — СУМЕ́ЖНО, діал. Присл. до суме́жний. Мотря була вдова і жила сумежно з Грицьковим батьком (Б. Грінченко).  Словник української мови у 20 томах
4. сумежно — діал. Присл. до сумежний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. сумежно — СУМЕ́ЖНО, діал. Присл. до суме́жний. Мотря була вдова і жила сумежно з Грицьковим батьком (Гр., І, 1963, 350).  Словник української мови в 11 томах