сумир

Суми́р, -ру

м. Миръ, согласіе, мирнья отношенія. Сумир умен. Ном. № 3276. Сумиром. Въ мирѣ, въ согласіи. Сумиром з тобою не проживеш. Н. Вол. у.

Значення в інших словниках

1. сумир — -у, ч., діал. Мир, злагода. || у знач. присл. сумиром. У мирі, злагоді.  Великий тлумачний словник сучасної мови