сумир

суми́р

-у, ч., діал.

Мир, злагода.

|| у знач. присл. сумиром. У мирі, злагоді.

Значення в інших словниках

1. сумир — Суми́р, -ру м. Миръ, согласіе, мирнья отношенія. Сумир умен. Ном. № 3276. Сумиром. Въ мирѣ, въ согласіи. Сумиром з тобою не проживеш. Н. Вол. у.  Словник української мови Грінченка