суміти

Сумі́ти, -мі́ю, -єш

гл. Дѣлаться печальнымъ, грустнымъ. Вороги суміли й трепетали. К. МБ. II. 127.

Значення в інших словниках

1. суміти — СУМІ́ТИ.  Словник української мови у 20 томах