суперечитися

Суперечитися, -чуся, -чишся

гл. Спорить. Суперечались-суперечались, та давай битись. Рудч. Ск. II. 195.

Значення в інших словниках

1. суперечитися — супере́читися дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. суперечитися — див. лаяти; перечити  Словник синонімів Вусика
3. суперечитися — СУПЕРЕ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок., розм. Те саме, що спереча́тися. Чув якось раз, як суперечилася стражникова жінка з простими жінками – її сусідками .. Я як зачув оте змагання, то у мене аж мороз поза спиною посипав (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
4. суперечитися — -чуся, -чишся, недок., розм. Те саме, що сперечатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. суперечитися — СПЕРЕЧА́ТИСЯ (заперечувати кому-небудь, не погоджуватися з кимось у чому-небудь), СУПЕРЕ́ЧИТИСЯ розм., СПО́РИТИ розм., СПО́РИТИСЯ розм., СПИНЧА́ТИСЯ розм., СПРАВДО́ВУВАТИСЯ розм., СПРА́ВДУВАТИСЯ розм., ПЕРЕ́ЧИТИСЯ діал., ПЕРЕКО́РЮВАТИСЯ діал.  Словник синонімів української мови
6. суперечитися — СУПЕРЕ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок., розм. Те саме, що спереча́тися. Чув якось раз, як суперечилася стражникова жінка з простими жінками — її сусідками.. Я як зачув оте змагання, то у мене аж мороз поза спиною посипав (Мирний, IV, 1955, 352).  Словник української мови в 11 томах