Значення в інших словниках
-
суперечка —
(словесне змагання між особами) сперечання, спір, (наукова) дискусія, (в пресі) полеміка, (на зборах) дебати.
Словник синонімів Полюги
-
суперечка —
супере́чка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
суперечка —
СУПЕРЕЧКА – СУПЕРЕЧНІСТЬ, СУПЕРЕЧЛИВІСТЬ Суперечка. Словесне змагання при обговоренні чого-небудь, в якому кожна сторона обстоює свою думку, свою правоту: гостра суперечка, безпредметна суперечка, родинна суперечка, вести суперечку, вступати в суперечку.
Літературне слововживання
-
суперечка —
Сперечання, спір, спірка; (у пресі) полеміка, дискусія; мн. СУПЕРЕЧКИ, незгоди; п! СВАРКА, ДИСПУТ.
Словник синонімів Караванського
-
суперечка —
див. гамір; сварка
Словник синонімів Вусика
-
суперечка —
[супеиречка] -чкие, д. і м. -ец':і, р. мн. -чок
Орфоепічний словник української мови
-
суперечка —
СУПЕРЕ́ЧКА, и, ж. Словесне змагання між двома або кількома особами, при якому кожна із сторін обстоює свою думку, правоту; спір. Суперечок нема, ну й до діла далеко (прислів'я); Раїса виразно бачила, що він ухиляється од давніх бесід та суперечок...
Словник української мови у 20 томах
-
суперечка —
-и, ж. Словесне змагання між двома або кількома особами, при якому кожна зі сторін обстоює свою думку, правоту; спір. || Широке публічне обговорення якого-небудь спірного питання; дискусія. || Сварка, чвари.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
суперечка —
СУПЕРЕ́ЧКА (словесне змагання між двома або кількома особами, при якому кожна із сторін обстоює свою правоту), СПІР, СПІ́РКА, ДИСКУ́СІЯ розм., СУПЕРЕ́КА діал., ПЕРЕ́ЧКА діал.; ПОЄДИ́НОК, ГЕРЦЬ, ПРЯ заст. книжн.
Словник синонімів української мови
-
суперечка —
Супере́чка, -чки, -чці; -ре́чки, -ре́чок
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
суперечка —
СУПЕРЕ́ЧКА, и, ж. Словесне змагання між двома або кількома особами, при якому кожна із сторін обстоює свою думку, правоту; спір. Суперечок нема, ну й до діла далеко (Укр.. присл..
Словник української мови в 11 томах