супротивець

Супроти́вець, -вця

м. Соперникъ, противникъ. Моть і Левон, се два супротивці: вони вже давно сперечаються за шинок: один набавить рату, другий ще більше. Брацл. у.

Значення в інших словниках

1. супротивець — див. ворог  Словник синонімів Вусика
2. супротивець — -вця, ч., діал. Суперник, супротивник.  Великий тлумачний словник сучасної мови