Словник української мови Грінченка

супружник

Супружник, -ка

м. Участникъ въ супругѣ, одинъ изъ спрягающихъ свои волы для совмѣстнаго паханія. Черк., Камен. уу.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. супружник — див. спільник  Словник синонімів Вусика
  2. супружник — -а, ч., діал. Супряжич.  Великий тлумачний словник сучасної мови