супряжник —
супря́жник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
супряжник —
див. спільник
Словник синонімів Вусика
супряжник —
СУПРЯ́ЖНИК, а, ч. Те саме, що супря́жич. Батько ж сидять собі .. з кумом Панасом, супряжником нашим, та знай покурюють одну за одною, метикують, як то воно буде в тих колгоспах (М. Олійник).
Словник української мови у 20 томах
супряжник —
-а, ч. Те саме, що супряжич.
Великий тлумачний словник сучасної мови
супряжник —
СУПРЯ́ЖНИК, а, ч. Те саме, що супря́жич. Батько ж сидять собі.. з кумом Панасом, супряжником нашим, та знай покурюють одну за одною, метикують, як то воно буде в тих колгоспах (М. Ол., Чуєш.., 1959, 72).
Словник української мови в 11 томах