сучитися
Сучи́тися, -чу́ся, -чи́шся
гл. Навязываться, налазить. Так і сучеться до його, а він усе мовчить. Зміев. у. Чого воно, оця невіра, сучеться? Рудч. Ск. II. 206.
Словник української мови ГрінченкаСучи́тися, -чу́ся, -чи́шся
гл. Навязываться, налазить. Так і сучеться до його, а він усе мовчить. Зміев. у. Чого воно, оця невіра, сучеться? Рудч. Ск. II. 206.
Словник української мови Грінченка