схибнути

Схибну́ти, -бну́, -не́ш

гл.

1) = схитнути. Дівчата на мене гукають, — я не чую; котрась мене схибнула за плече. Г. Барв. 67.

2) — сло́вом. а) Не сдержать слова. б) Соврать. Черк. у.

Значення в інших словниках

1. схибнути — схибну́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. схибнути — СХИ́БНУТИ див. схи́бити.  Словник української мови у 20 томах
3. схибнути — див. схибити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. схибнути — ПОМИЛИ́ТИСЯ (зробити щось неправильно, допустити неточність, неправильність у чомусь), СХИ́БИТИ (СХИБНУ́ТИ), ПРОМАХНУ́ТИСЯ, ОБМАХНУ́ТИСЯ рідше, ДА́ТИ МА́ХУ розм., СПІТКНУ́ТИСЯ (СПОТИКНУ́ТИСЯ) розм., ОСТУПИ́ТИСЯ розм., ПОСКОВЗНУ́ТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
5. схибнути — Схибну́ти, -ну́, -не́ш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. схибнути — СХИ́БНУТИ див. схи́бити.  Словник української мови в 11 томах