схитнути

Схитнути, -тну, -неш

гл.

1) Пошатнуть. Громом усю землю схитнуло. Г. Барв. 190.

2) Склонить, наклонить. Вона голівку схитнула набік. МВ. І. 115.

3) Качнуть. Тихо схитнула головою. Мир. Пов. II. 98.

Значення в інших словниках

1. схитнути — схитну́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. схитнути — СХИТНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. кого, що. Надати кому-, чому-небудь коливального руху, примусити коливатися. Нехай кругом панує світла тиша, І хай гроза навідує за тим – У пори літні ниви поколише, Схитне сади в дозрінні золотім (П.  Словник української мови у 20 томах
3. схитнути — -ну, -неш, док. 1》 перех. Надати кому-, чому-небудь коливального руху, примусити коливатися. || безос. 2》 неперех., чим. Зробити легкий коливальний рух чим-небудь. 3》 перех., перен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. схитнути — ХИТА́ТИ що, чим (надавати чому-небудь коливального руху з боку на бік, вперед і назад, згори вниз), ВИХИ́ТУВАТИ, ХИЛИТА́ТИ, КОЛИХА́ТИ, КОЛИСА́ТИ, КОЛИВА́ТИ, ГОЙДА́ТИ, ТЕЛІПА́ТИ розм., ТІ́ПАТИ розм., ХИБА́ТИ розм., ХИЛЯ́ТИ розм., ТЕРМОСИТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. схитнути — СХИТНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. перех. Надати кому-, чому-небудь коливального руху, примусити коливатися. Нехай кругом панує світла тиша, І хай гроза навідує за тим — У пори літні ниви поколише, Схитне сади в дозрінні золотім (Ус., Дорогами..  Словник української мови в 11 томах