сідало

Сідало, -ла

с.

1) Насѣстъ. Усі кури на сідалі, півень на порозі. Мет. 16.

2) Сѣдалищная часть человѣческаго тѣла, задница. ЕЗ. V. 57.

Значення в інших словниках

1. сідало — сі́дало іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. сідало — -а, с. 1》 Перекладина, жердина у пташнику чи в клітці, на яку сідають на ніч кури або індики. 2》 перен. Місце або предмет, на яких сидять, на які сідають; сидіння. 3》 розм. Частина тіла людини нижче спини; сідниці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сідало — СІ́ДАЛО, а, с. 1. Перекладина, жердина у пташнику чи в клітці, на яку сідають на ніч кури або індики. “Кукуріку!” – прокричав на сідалі півень, залопотавши крилами (Панас Мирний); Сідала роблять з дерев'яних чисто обструганих брусків (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. сідало — Сі́дало, -ла, -лу; -дала, -дал  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. сідало — СІ́ДАЛО, а, с. 1. Перекладина, жердина у пташнику чи в клітці, на яку сідають на ніч кури або індики. «Кукуріку!» — прокричав на сідалі півень, залопотавши крилами (Мирний, І, 1949, 409); Сідала роблять з дерев’яних чисто обструганих брусків (Птахівн.  Словник української мови в 11 томах