сідало

сі́дало

-а, с.

1》 Перекладина, жердина у пташнику чи в клітці, на яку сідають на ніч кури або індики.

2》 перен. Місце або предмет, на яких сидять, на які сідають; сидіння.

3》 розм. Частина тіла людини нижче спини; сідниці.

Значення в інших словниках

1. сідало — сі́дало іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. сідало — СІ́ДАЛО, а, с. 1. Перекладина, жердина у пташнику чи в клітці, на яку сідають на ніч кури або індики. “Кукуріку!” – прокричав на сідалі півень, залопотавши крилами (Панас Мирний); Сідала роблять з дерев'яних чисто обструганих брусків (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. сідало — Сі́дало, -ла, -лу; -дала, -дал  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. сідало — СІ́ДАЛО, а, с. 1. Перекладина, жердина у пташнику чи в клітці, на яку сідають на ніч кури або індики. «Кукуріку!» — прокричав на сідалі півень, залопотавши крилами (Мирний, І, 1949, 409); Сідала роблять з дерев’яних чисто обструганих брусків (Птахівн.  Словник української мови в 11 томах
5. сідало — Сідало, -ла с. 1) Насѣстъ. Усі кури на сідалі, півень на порозі. Мет. 16. 2) Сѣдалищная часть человѣческаго тѣла, задница. ЕЗ. V. 57.  Словник української мови Грінченка