сільський

Сільський, -а, -е

Сельскій. Сільська собака най ся між двірськії не мішає. Ном. № 1313.

Значення в інших словниках

1. сільський — сільськи́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. сільський — СІЛЬСЬКИЙ – СЕЛЯНСЬКИЙ Сільський. Прикм. від село. Селянський. Прикм. від селянин.  Літературне слововживання
3. сільський — з. хуторний, (пейзаж) не міський, (збір) селянський, (- країну) аґрарний, сільсько-господарський, не індустріяльний.  Словник синонімів Караванського
4. сільський — див. селянин; селянський  Словник синонімів Вусика
5. сільський — [с'іл'с'кий] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і  Орфоепічний словник української мови
6. сільський — СІЛЬСЬКИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до село́ 1. Петро Гарасимів учащав три роки до сільської школи і скінчив її (І. Франко); Розказував [Максим] про свої сільські походи; смішив усіх і реготався сам... (Панас Мирний); // Який міститься на території села.  Словник української мови у 20 томах
7. сільський — -а, -е. 1》 Прикм. до село 1). || Який міститься на території села. || Який відбувається у селі. || Який живе, працює у селі. || у знач. ім. сільські, -ких, мн. (одн. сільський, -кого, ч.; сільська, -кої, ж.). Ті, що живуть у селі. || Власт.  Великий тлумачний словник сучасної мови
8. сільський — Сільськи́й, -ка́, -ке́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. сільський — СІЛЬСЬКИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до село́ 1. Петро Гарасимів учащав три роки до сільської школи і скінчив її (Фр., IV, 1950, 30); Розказував [Максим] про свої сільські походи; смішив усіх і реготався сам… (Мирний, І, 1949, 215)...  Словник української мови в 11 томах