Значення в інших словниках
-
сільський —
СІЛЬСЬКИЙ – СЕЛЯНСЬКИЙ Сільський. Прикм. від село. Селянський. Прикм. від селянин.
Літературне слововживання
-
сільський —
з. хуторний, (пейзаж) не міський, (збір) селянський, (- країну) аґрарний, сільсько-господарський, не індустріяльний.
Словник синонімів Караванського
-
сільський —
див. селянин; селянський
Словник синонімів Вусика
-
сільський —
[с'іл'с'кий] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і
Орфоепічний словник української мови
-
сільський —
СІЛЬСЬКИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до село́ 1. Петро Гарасимів учащав три роки до сільської школи і скінчив її (І. Франко); Розказував [Максим] про свої сільські походи; смішив усіх і реготався сам... (Панас Мирний); // Який міститься на території села.
Словник української мови у 20 томах
-
сільський —
-а, -е. 1》 Прикм. до село 1). || Який міститься на території села. || Який відбувається у селі. || Який живе, працює у селі. || у знач. ім. сільські, -ких, мн. (одн. сільський, -кого, ч.; сільська, -кої, ж.). Ті, що живуть у селі. || Власт.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
сільський —
Сільськи́й, -ка́, -ке́
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
сільський —
СІЛЬСЬКИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до село́ 1. Петро Гарасимів учащав три роки до сільської школи і скінчив її (Фр., IV, 1950, 30); Розказував [Максим] про свої сільські походи; смішив усіх і реготався сам… (Мирний, І, 1949, 215)...
Словник української мови в 11 томах
-
сільський —
Сільський, -а, -е Сельскій. Сільська собака най ся між двірськії не мішає. Ном. № 1313.
Словник української мови Грінченка