м. = сем'янин. Привітала мене заїзджого, як сім'янина. МВ. І. 20.
Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках
сім'янин —
сім'яни́н іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
сім'янин —
Родинець, батько, див. жонатий
Словник чужослів Павло Штепа
сім'янин —
СІМ'ЯНИ́Н, а, ч. 1. Той, хто має сім'ю (у 1 знач.). Тепер Лошаков не той. Жонатий, має діток, став поважним сім'янином, поважним громадянином (Панас Мирний); Уболівав [Гречкун], чи добре розміщені солдати, чи не час би попрати білизну.
Словник української мови у 20 томах
сім'янин —
-а, ч. 1》 Той, хто має сім'ю (у 1 знач.). || Людина, що має риси, необхідні для родинного життя. 2》 Член сім'ї (у 1 знач.); родич.
Великий тлумачний словник сучасної мови