сірячинка

Сірячина, -ни

ж. = сіряк. Сусідоньки в кармазині, а ти, мати, в сірячині. Макс. (1849). 100. Я постелю сірячину, а в головах кулачину. Чуб. V. 938. ум. сірячи́нка. Ходив ж я в чумарочці, тепер в сірячинці. Грин. III. 200.

Значення в інших словниках

1. сірячинка — сірячи́нка іменник жіночого роду старовинний одяг арх.  Орфографічний словник української мови
2. сірячинка — СІРЯЧИ́НКА, и, ж. Зменш. до сірячи́на 1. Ходив я в чумарочці, тепер в сірячинці (Сл. Б. Грінченка); Вийшов пристаркуватий чоловік у сірячинці і рудих розтоптаних чоботях (Григорій Тютюнник).  Словник української мови у 20 томах
3. сірячинка — -и, ж. Зменш.-пестл. до сірячина 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сірячинка — СІРЯЧИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до сірячи́на 1. Ходив я в чумарочці, тепер в сірячинці (Сл. Гр.); Вийшов пристаркуватий чоловік у сірячинці і рудих розтоптаних чоботях (Тют., Вир, 1964, 175).  Словник української мови в 11 томах