сірячок
Сіряк, -ка
м.
1) Верхняя теплая одежда изъ толстаго сѣраго сукна. Чуб. VII. 421. Ні холодно, ні душно: як на святках у сіряках. Ном. № 620. Прощайте тепер, пани, поскидайте жупани, повдягайте сіряки, бо не ваші мужики. Грин. III. 640.
2) Мужикъ. Сам крепак, неодукований сіряк. Шевч. 513. ум. сірячо́к.
Словник української мови Грінченка