сірячок

СІРЯЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до сіря́к.

Дівча в сірячку — Сухорляве, бліде, Картоплину сипку Хапко в ротик кладе (Гойда, Сонце.., 1951, 84);

Він взув свої нерозлучні ходаки, підв’язав холоші, сірячок на плечі.., і з Голої гори за ним тільки смуга лягла (Чорн., Визвол. земля, 1950, 151);

Надів куркуль сірячок,— вдає, що він біднячок (Укр.. присл.., 1955, 353);

Охало село в захопленні від його упертості — гулом ревло: — Молодця Казанок! От тобі й «сірячок-мужичок"! (Крот., Сини.., 1948, 44).

Значення в інших словниках

1. сірячок — сірячо́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. сірячок — див. скромний  Словник синонімів Вусика
3. сірячок — СІРЯЧО́К, чка́, ч. Зменш. до сіря́к 1, 2. Дівча в сірячку – Сухорляве, бліде, Картоплину сипку Хапко в ротик кладе (Ю. Гойда); Він взув свої нерозлучні ходаки, підв'язав холоші, сірячок на плечі.., і з Голої гори за ним тільки смуга лягла (С.  Словник української мови у 20 томах
4. сірячок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до сіряк.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. сірячок — Сіряк, -ка м. 1) Верхняя теплая одежда изъ толстаго сѣраго сукна. Чуб. VII. 421. Ні холодно, ні душно: як на святках у сіряках. Ном. № 620. Прощайте тепер, пани, поскидайте жупани, повдягайте сіряки, бо не ваші мужики. Грин. III. 640. 2) Мужикъ.  Словник української мови Грінченка